МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — принцип господарського розрахунку, який передбачає зобов’язання відшкодування збитків підприємству, заподіяних з вини працівника, матеріально відповідальної особи. Відносини щодо матеріальної відповідальності працівників регулюються розділом IX КЗпП України. Законодавством передбачено обмежену та повну М.в., їх величину і порядок визначення. З матеріально відповідальними працівниками укладаються типові договори, в яких зазначено зобов’язання осіб та адміністрації. Організаційна структура аптеки визначає контингент осіб і характер матеріальної відповідальності, яка покладається на них. Залежно від контингенту осіб, на яких покладається повна матеріальна відповідальність, її можна поділити на індивідуальну та колективну (бригадну). Індивідуальна М.в. має місце в тих випадках, коли є можливість чітко визначити товарно-матеріальні та грошові цінності, що знаходяться у розпорядженні певної особи, напр. відповідальність касира аптеки за збереження грошових коштів, завідувача аптечного пункту — за товарно-матеріальні цінності. При сумісному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов’язаних зі збереженням, обробкою, реалізацією товарів та іншими операціями, коли неможливо визначити М.в. кожної особи, вводиться колективна (бригадна) М.в. Ця форма М.в. більш поширена у великих аптеках, які мають самостійні відділи. Обмежену М.в. несуть працівники в розмірі заподіяної ними шкоди, але не більше ніж їх середньомісячний заробіток за псування чи знищення матеріалів, напівфабрикатів, виробів, інструментів, вимірювальних приладів, виданих підприємством працівнику для користування. М.в. несуть також керівники підприємств, структурних підрозділів, їх заступники, з вини яких заподіяно шкоду (не більше їх середньомісячного заробітку). Якщо шкоду підприємству заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною організацією обліку та зберіганням матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям заходів щодо запобігання простоям, випуску неякісної продукції, крадіжкам, псуванню матеріальних цінностей, посадові особи, винні у незаконних звільненнях чи переведеннях на іншу роботу, несуть М.в. у розмірі 3 місячних окладів. М.в. у повному обсязі працівник несе на тій підставі, що майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами, або коли шкоду заподіяно вчинками працівника, склад яких переслідується у кримінальному порядку, крім цього, коли шкоду заподіяно працівником, що перебував у стані алкогольного сп’яніння, у разі недостачі, навмисного знищення чи псування матеріалів, виробів, або при невиконанні трудових обов’язків.
ЕЕ: У 3 т. — К., 2001; Печений О.П. Материальная ответственность работников: правовые аспекты // Провизор. — 1999. — № 8.